Застосування резисторного дільника
Згадаймо експеримент №7 – “Дивний” світильник “, який реагував на зовнішнє освітлення і світився яскравіше, якщо зовнішнє освітлення було яскравіше.
На практиці в цьому немає сенсу і використовуються світильники з протилежним режимом роботи. Вони при темному освітленні яскравіші, а при денному тьмянішають або взагалі не світять. Для створення правильного світильника нам потрібен резисторний дільник.
Резисторний дільник – це два послідовно з’єднаних резистора між плюсом і мінусом, які звуться плечима. Сума напруг на плечах дорівнює напрузі живлення. Плече між мінусом і середньою точкою називають нижнім, а інше – верхнім.
Резисторний дільник використовується для розподілу напруги. Наприклад, якщо верхнє і нижнє плечі мають однаковий опір, то напруга на середній точці дільника дорівнює половині напруги живлення. Такий дільник ділить напругу навпіл.
У схемі світильника в верхньому плечі використовуємо постійний резистор на 220 Ом, а в нижньому – фоторезистор.
- При збільшенні світла на фоторезистор, його опір зменшується – і напруга між мінусом і середньою точкою дільника падає. Відповідно світлодіод, підключений до середньої точки, світиться слабше.
- І навпаки, при зменшенні світла на фоторезистор, його опір збільшується – і напруга між мінусом і середньою точкою дільника зростає. Відповідно, світлодіод, підключений до середньої точки, світиться яскравіше.
Для проходження уроку рекомендуємо використовувати конструктор Омка.
У комплекті є все необхідне!
Залиште свій відгук